ПОГОДЖЕНО                                                                                                                                                                                                                                                 БЕСІДА БЖД

Заступник з виховної роботи

__________________________

(підпис, П.І.П.)

«___»_______________20__р

 

П А М’Я Т К А

ПО НАДАННЮ ДОПОМОГИ ПРИ НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ГОСТРИХ

ЗАХВОРЮВАННЯХ ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ, ТРАВМАХ ТА НЕЩАСНИХ

ВИПАДКАХ

 

Ознаки Якщо людина жива ■ В випадку смерті

Пульс "Визначається (на шиї збоку і вище Адамового яблука "притисканням двох пальців, пульсація) Не визначено пульсації

Серцеве биття Визначається прослухуванням грудної клітини Не визначається

Дихання Визначається по руху грудної клітини, крил носа, губ. Люстерко підносять до рота - запотіває. Пушинка, тонка нитка піднесені до рота, носа - коливаються. Відсутнє

Реакція зіниць на світло Зіниці вузькі, на світло звужуються Зіниця широка, на світло не реагує

Рефлекс роговиці ока Коли доторкатися до роговиці кінчиком носової хустинки - повіки здригаються Рефлекс відсутній

Слабке перетя-гування руки вище ліктя жгутом (закруткою) Вени нижче жгута набрякають Вени без змін

 

 

 

ОЗНАКИ ЖИТТЯ ЧИ СМЕРТІ

 

ШТУЧНЕ ДИХАННЯ ТА НЕПРЯМИЙ (ЗАКРИТИЙ) МАСАЖ СЕРЦЯ

Після тяжких травм та великої втрати крові у людини можлива раптова зупинка серця та дихання. Щоб повернути його до життя потрібно скористатися методами штучного дихання та непрямого масажу серця.

Покласти потерпілого на спину, розстебнути комір та пояс, рот та ніс накрити носовою хусточкою. Надаючий допомогу стає на коліна, підтримує однією рукою шию потерпілого, другу руку кладе на лоб і максимально закидує його голову назад; робить глибокий вдих, щільно притикає свої губи до потерпілого і з силою вдуває повітря в легені до тих пір, поки груди не начнуть підніматися. За хвилину проводить 16 таких вдувань. Якщо щелепи потерпілого нема змоги розкрити, то виконують способом «із рота в ніс», тобто вдувають повітря через ніс, закривши при цьому рот потерпілого долонею.

Після вдування натискають 4-5 раз на грудну клітину - роблять зовнішній масаж серця. Для цього нащупують кінець грудини, на 2 пальця вище її кладуть ліву долоню, а на неї - праву і ритмічно натискають грудну клітину 60-70 раз на хвилину. При натисканні на область серця проходить зменшення об'єму його порожнини всередині серцевого тиску.

Завдяки різниці тиску в порожнинах серця і кровоносних судин, які відходять від нього, кров виливається в аорту та легеневі вени. При розправлені серця об'єм його збільшується, внутрісерцевий тиск зменшується і серце наповнюється кров'ю із судин, які входять в нього. Так за допомогою масажу, робиться штучний кровообіг. Реанімацію проводять до появи самостійного дихання та серцебиття.

 

ОБРОБКА ССАДИН ТА РАН.

Мета обробки - зупинити кровотечу та захистити рану від інфекції. Невеликі рани та ссадини промивають тривідсотковим розчином перекису водню; утворену піну видалити марлевим тампоном від периферії до центру. Волосся кругом рани голять, краї рани змазують йодним настоєм, а потім накладають пов'язку. Для введеня протистовбнякової сиворотки потрібно звернутися в поліклініку.

 

ПРИТИСКАННЯ СУДИН.

Ця мірі першої допомоги є найголовнішою при пораненні кінцівок. Притискання судин здійснюється чотирма пальцями в напрямку артерії. Судини, як правило, притискають в наступних точках:

височну артерію - спереду мочки вуха;

сонну артерію - до хребта біля середини внутрішнього краю грудино-ключично-серцевидного

м'яза;

підключичну артерію - до першого ребра;

плечеву артерію - до плечевої кістки;

бедрену артерію - до лобкової кістки;

задню великоберцеву - позаду внутрішньої щиколотки. Кровотеча підколінної, ліктьової та підпахової області припиняють способом згинання кінцівок. Рану закривають шматком бинта чи матерії.

 

НАКЛАДАННЯ ТИСНУЧОІ ПОВ'ЯЗКИ.

Рану накривають стерільною серветкою чи тканиною випрасованою праскою. Зверху її кладуть вату чи валик із бинта і туго прибинтовують. Припинення кровотечі засвідчує про правильне накладання пов'язки.

 

НАКЛАДАННЯ ЖГУТА.

Мета цієї процедури - здавити отвір пораненої судини, більще всього вона застосовується при зупинці кровотечі на кінцівках. Жгут можливо зробити з пояска, хустки, рушника; кінці цих предметів вільно зв'язують вище поранення, підкладують невеличкий валик із тканини, а в утворену петлю вставляють паличку чи ручку і з допомогою її закручують жгут до повної зупинки кровотечі; після цього паличку прибинтовують до кінцівки.

Жгут різко стискує тканини і тому викликає неприємні відчуття та неспокій у хворих; через кожні 20-30 хвилин потрібно розслабити його, щоб хоч частково відновити місцевий кровообіг.

Перед тим, як ослабити жгут, артерію притискують пальцями вище місця поранення. Під жгут обов'язково кладуть записку, в якій зазначають точний час його накладання, бо тримати його можна не більше 2 годин. В противному разі можливо омертвіння тканин.

 

НАКЛАДАННЯ БИНТОВИХ ПОВ ЯЗОК.

Основна мета пов'язок - захистити поранену поверхню від забруднення та інфекції, зупинити кровотечу, обмежити рух травмованих частин тіла, тим самим ослабити біль.

Вибір виду пов'язки залежить від стану потерпілого, характеру та розміру рани, її локалізації, а також існуючого поруч матеріалу.

При бинтуванні дотримуються наступних правил:

- частина тіла, що бинтується, повинна бути нерухома та бути в середньому фізіологічному положенні (пальці фіксують в легко зігнутому стані, локтьовий суглоб бинтують під прямим кутом, плече - при невеликому відхиленні від тулуба, тазобедренний та колінний суглоб - в трохи зігнутому стані, стопу фіксують під прямим кутом до голені).

- бинтування ведуть зліва направо, знизу вгору;

- кожен виток бинта повинен заправлятися слідуючим ходом наполовину; пов'язка закріп¬люється тим же бинтом, кінець якого розривають і кінці зв'язують на здоровому боці.

ЗАМЕРЗАННЯ: Потерпілого негайно зігрівають. Долонею енергійно розтирають тіло. Кладуть в ванну з теплою водою. Якщо немає ванни, то обкладають грілками, пляшками з гарячою водою.

Якщо потерпілий в свідомості, дають трохи вина, гарячий чай чи кофе. При порушенні дихання та серцевої дії, роблять непрямий масаж серця, штучне дихання. Ознаки ефективних реанімаційних дій:

почервонення шкіри; поява серцевих ударів і пульсу на артеріях; поява дихання, сильний озноб.

Подальше глибокий сон зі стійким диханням та нормальним кольором шкіри. При випадках замерзання прагнути доставити потерпілого в лікарню. Транспортування на носилках, в лежачому стані.

 

 

УРАЖЕННЯ БЛИСКАВКОЮ.

Потерпілого кладуть в горизонтальне положення, забезпечують доступ свіжого повітря; послабити комірець та пояс. Викликають «Швидку допомогу». При легких випадках дають заспокійливі краплі, таблетку аналгіну. Ділянки шкіри, уражені електричним струмом, змазують спиртом чи йодним настоєм. Не закопувати потерпілого в землю - це нічого не дає, а лише відтягує час надання першої допомоги. В важких випадках роблять штучне дихання, непрямий масаж серця до відновлення дихання, та серцевої діяльності. Забезпечують госпіталізацію в реанімаційне відділення. Транспортування на носилках в лежачому стані.

 

ЕЛЕКТРОТРАВМА.

Успіх виживання при електротравмі залежить від того, як швидко буде надана перша допомога. Особливо вона ефективна, якщо почата не пізніше 1-2 хвилин після нещасного випадку. Об'єм реанімаційних заходів залежить від стану потерпілого. В першу чергу треба звільнити його від дії електричного струму (виключити рубильник, викрутити запобігач, обірвати провід сухою палицею, дотримуючись заходів безпеки).

При наявності дихання та пульсу потерпілого кладуть в горизонтальне положення, закутують, дають гарячий міцний чай чи кофе. Слідкують, щоб потерпілий не вставав, тим більше не працював. Дія електричного струму викликає помітки порушення кровообігу та обмінних процесів, а тому не виключено, що стан потерпілого може погіршитися. При відсутності ознак життя, проводять штучне дихання способом «Рот в рот», непрямий масаж серця. Реанімацію не зупиняють до відновлення дихання та серцебиття. Госпіталізація в реанімаційне відділення. Транспортування на носилках в лежачому стані.

 

ЗАДУШЕННЯ.

Тіло потерпілого кладуть в горизонтальне положення, порожнину рота очищають

серветкою від слизі та негайно проводять штучне дихання і непрямий масаж серця. Госпіталізаці в реанімаційне відділення. Транспортування на носилках в лежачому стані.

 

УТОПЛЕННЯ.

Потерпілого швидко витягують із води. При цьому потрібно пам'ятати, що підпливати до нього потрібно із-за спини, брати за волосся, чи під руки, та слідкувати за тим, щоб голова весь час була над водою. На березі потерпілого звільняють від тісного одягу, видаляють із органів дихання пісок і воду. Кладуть потерпілого животом на свою зігнуту в коліні ногу і енергійно давлять йому на спину - вода через рот виливається з легень та шлунку. Після цього потерпілого кладуть на землю, і не гаючи ні секунди начинають проводити штучне дихання «Рот в рот», та непрямий масаж серця до появи самостійного дихання та серцебиття. Потім потерпілого зігрівають, дають гарячий чай.

Госпіталізують в реанімаційне відділення. Транспортування на носилках в лежачому стані.

 

ВИВИХИ. ВИВИХ ВЕЛИКОГО ПАЛЬЦЯ КІСТІ.

Руку підв'язують на косинці. Теплі ванночки та зігріваючі компреси не застосовують. Направляти в травмотологічний пункт, чи відділення для правлення вивиха.

 

ВИВИХ В ПЛЕЧЕВОМУ СУГЛОБІ.

Руку підв'язують на косинці чи прибинтовують до тулуба. На місці ніяких вправлень не проводять. Направити в травмотологічне відділення.

 

 

ВИВИХ В ТАЗОБЕДРЕНОМУ СУГЛОБІ.

Накладають шину від підпахової впадини до п'яточної кістки, чи прибинтовують кінківку до здорової ноги. Для зменшення болі дають одну таблетку аналгіну. Транспортування на носилках в лежачому стані. Госпіталізація в травматологічне відділення.

 

ПЕРЕЛОМИ. ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ТАЗУ.

Таз обережно стягують рушником чи тканиною, на носилки кладуть дерев'яний щит (широку доску) і обережно кладуть потерпілого, який повинен лежати на спині з трохи розведеними та зігнутими в колінах ногами (положення «жаби»). Під колінні суглоби підкладають згорнуті валиком одежу, ковдру, подушку. Госпіталізація в травмотологічне відділення.

 

ПЕРЕЛОМИ КІСТКИ БЕДРА.

Зупинка кровотечі; на рану накладають асептичну пов'язку; для обезболювання дають 1-2 таблетки аналгіну. Фіксують кінцівку шинами. Госпіталізація в травмотологічне відділення. Переносять на носилках в лежачому стані.

 

ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ГОМІЛКИ.

Зупинка кровотечі (в разі відкритого перелому), накладання пов'язки та транспортної шини. Для обезболення 1-2 таблеток аналгіну. Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспртування на носилках в лежачому стані.

 

ПЕРЕЛОМ КІСТОК СТОПИ.

Накладання шини на стопу з переходом на гомілку. Госпіталізація в травмотологічне відділення. Транспортування на носилках в сидячому стані.

 

ПЕРЕЛОМ КЛЮЧИЦІ.

Пошкоджену руку зігнуту в лікті прибинтовують до тулуба. Якщо відсутній перев'язочний матеріал, руки заводять за спину, кладуть на них палицю і закріплюють її в ліктьовому згибі. Госпіталізація в травмотологічне відділення. Транспортування сидячи.

 

ПЕРЕЛОМ КІСТОК ПАЛЬЦІВ РУК.

При травмі одного пальця накладають проволочну шину, при численних пошкодженнях - пальцям надають положення як при обхваті м'ячика, в руку кладуть невеличкий предмет, пальці укладають в «хватаючому» положенні і бинтують. Направлення в травмотологічне відділення.

 

ПЕРЕЛОМ РЕБРА.

Накласти тиснучу пов'язку на грудну клітку (бинт, рушник чи простирадло). Госпіталізація в травмотологічне відділення. Транспортування на носилках сидячи.

 

ПЕРЕЛОМ КІСТОК ЧЕРЕПА.

При відкритих пошкодженнях накладають асептичну пов'язку, холодний компрес (сніг чи воду) в поліетиленовому пакеті. Госпіталізація в нейрохірургічне відділення (травмотологічне). Транспортування на носилках лежачи. Потерпілого обережно кладуть на носилки, щоб уникнути задушення рвотними масами голову повертають набік. Для надання голові нерухомості, кругом шиї обкладають валик із одіяла чи одежі (бубликом).

 

ПЕРЕЛОМ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ.

Пов'язка на рану чи тампонація носа, іммобілізація кісткових відломів імпровізованою шиною. Госпіталізація в стоматологічне відділення (травмотолоічне).

 

СТОРОННІ ПРЕДМЕТИ. СТОРОННІЙ ПРЕДМЕТ В ОЧАХ.

Сторонній предмет з кон'юктиви віка чи ока видаляють вологим марлевим тампоном. При пошкоджені кон'юктиви - пов'язка на око і госпіталізація в відділення ока.

 

СТОРОННІЙ ПРЕДМЕТ У ГОРЛІ.

Госпіталізація в відділення вуха, горла, носа чи лікарню швидкої допомоги.

 

УКУСИ ЗМІЙ.

Яд екстрено відсосують з рани і шкидко випльовують з рота. Якщо пошкоджена кінцівка, то їй придають нерухомість, як при переломі. Потерпілого кладуть і дають пити воду. Термінова госпіталізація в лікувальний заклад для введення протизміїної сиворотки. Транспортування на носилках в лежачому стані.

 

ОБШИРНІ ТА ГЛИБОКІ ОПІКИ.

З потерпілого знімають одяг (робити необхідно шкидко, але обережно, щоб не посилити біль і не викликати шок). Для зменшення болю дають 1-2 таблетки аналгіну, питної води з додаванням кухонної солі (1 чайна ложка на літру води). Обпечену поверхню не змащувати ніякими речовинами. Потерпілого при можливості закутують мокрим простирадлом і швидко доставляють в лікувальний заклад. При наявності шоку одяг краще розрізати, ушкоджені місця накрити чистою тканиною, забезпечити спокій, якщо потерпілий в свідомості, то попоїти чаєм.

При численних опіках кінцівок проводять транспортну іммобілізацію підручними засобами.

 

 

 

ОБМОРОЖЕННЯ.

Потерпілого зігрівають, переносять в тепле приміщення і дають гаряче питво. При обмороженні І ступеню пошкоджену частину тіла відігрівають гарячою водою. При відігріванні легкими рухами розтирають пошкоджені місця від периферії до центру, до тих пір поки шкіра не потепліє і не почервоніє. Якщо немає гарячої води то пошкоджену поверхню розтирають мягкою тканиною чи руками, а потім змазують одеколоном, спиртом, горілкою чи йодним настоєм. Накладають асептичну пов'язку. Лікування продовжують в домашніх умовах.

 

КРОВОТЕЧА. АРТЕРІАЛЬНА КРОВОТЕЧА.

Прижати судину на її протягі чи накласти жгут вище поранення. Рану закривають пов'язкою. Термінова госпіталізація в хірургічне відділення. Транспортування на носилках в лежачому стані.

 

ВЕНОЗНА КРОВОТЕЧА.

Накласти тиснучу пов'язку на рану. При пошкодженні великих судин кінцівок застосовують жгут, накладений нижче місця кровотечі. Термінова госпіталізація в хірургічне відділення. Транспортування на носилках в лежачому стані.

 

МАТОЧНА КРОВОТЕЧА.

Застосовують асептичну пов'язку - тампон. Дають випити півсклянки солоної води. Госпіталізація в гінекологічне відділення. Транспортування на носилках в лежачому стані.

 

НОСОВА КРОВОТЕЧА.

При невеликій кровотечі ніс зажимають двома пальцями до носової перетинки. В носові ходи можна обережно ввести марлеві тампони. Голову закидають назад, тому що кров може попасти в шлунок і викликати блювання. На перенісся покласти холодний компрес (сніг, вода). Якщо кровотечу зупинити не вдалось, потрібно викликати лікаря швидкої допомоги, чи терміново звернутися в медичний заклад.

 

БИТІ РАНИ.

При всіх видах ран їх обробляють йодом і накладають асептичну пов'язку, яка одночасно є і заходом зупинки кровотечі і засобом захисту від інфекції. Сильну кровотечу зупиняють з допомогою жгута і тампону. При обширних ранах кінцівок, застосовують іммобілізацію шинами з підручних матеріалів. Госпіталізація в травмотологічне чи хірургічне відділення. Транспортування на носилках в лежачому стані. При невеликих ранах з невеликою кровотечею, потерпілого направляють в травмотологічне відділення.

 

ПОРАЖЕННЯ В ГРУДИ ЧИ ЛЕГЕНІ.

При всіх видах поранень в груди і легені, краї рани змазують йодним настоєм і накладають герметичну пов'язку (марлеві серветки, заклеюють смужками липкого пластирю). Госпіталізація в хірургічне відділення. Транспортування на носилках з. припіднятим підголовником. По дорозі в лікарню потерпілому дають кисень.

 

 

ПОРАНЕННЯ СЕРЦЯ.

Потерпілого укладають на підлогу (ліжко). Накладають пов'язку на рану. Госпіталізація в лежачому стані. По дорозі в лікарню дають кисень. ПРОНИКАЮЧЕ ПОРАНЕННЯ В ЖИВІТ. Пов'язка на рану. Органи, які випали, не вправляють, обезболюючих не дають. Термінова госпіталізація в хірургічне відділення. Обережне транспортування на носилках. По дорозі дають кисень.

 

ЗАКРИТА (ТУГА) ТРАВМА ЖИВОТА БЕЗ ПОШКОДЖЕННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ.

Потер¬пілому придають горизонтальний стан. На живіт накладають пузир з льодом. Ніяких обезболюючих засобів не застосовують. Госпіталізація в хірургічне відділення. Транспортування на носилках в лежачому стані.

 

СТРУС ГОЛОВНОГО МОЗКУ.

Потерпілому придають горизонтальне положення. Щоб уникнути блювання голову повертають на бік. Госпіталізація в травмотологічне відділення. Транспортування на носилках в лежачому стані. В дорозі слідкувати за положенням голови.

 

УШИБ ГОЛОВНОГО МОЗКУ.

Потерпілому придають горизонтальний стан. Госпіталізація в травмотологічне відділення. Транспортування в лежачому стані.

 

ШОК.

Негайно усунути дію травмуючих факторів, зупинити кровотечу тиснучою пов'язкою, провести іммобілізацію шинами при пошкодженні кінцівок. При необхідності провести штучне дихання («рот в рот») і непрямий масаж серця. Щоб уникнути ускладнень потерпілого менше перевертати чи перекладати. Екстренна госпіталізація (на носилках) в реанімаційне чи травмотологічне відділення.

 

ГОСТРИЙ ПЕРИТОНІТ.

При появі гострих болей в животі, хворого кладуть в ліжко. Щоб уникнути ускладнень ні в якому разі не потрібно його годувати, поїти, давати ліки, ставити грілку. Госпіталізація в хірургічне відділення. Транспортування на носилках в лежачому стані.

 

ОТРУЄННЯ ЇЖЕЮ.

Викликати блювоту, промити шлунок великою кількістю води. Дати активоване вугілля, послаблююче. Важливо виявити причину отруєння, місце випадку. Госпіталізувати в медичний заклад.