Протидія булінгу

Булінг

Булінг - це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг" розуміють агресивну поведінку щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування)

1. Учасники освітнього процесу подають заяву керівнику закладу освіти про випадки булінгу по відношенню до дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.
2. Керівник закладу освіти розглядає заяву в день її подання та видає наказ про проведення розслідування.
3. Керівник закладу освіти для прийняття рішення за результатами розслідування створює наказом Комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) та скликає її засідання. До складу Комісії входятькерівник закладу освіти, педагогічні працівники (у тому числі психолог), батьки постраждалого та булера для прийняття рішення за результатами розслідування та виконання відповідних заходів реагування.
4. Проводиться повне та неупереджене розслідування щодо випадків булінгу (цькування) з залученням осіб від яких отримали інформацію.
5. Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

Потерпілий чи його законний представник також можуть звернутися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) у закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу

1. Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
2. Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734 ) Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122)

Як розпізнати жертву булінгу?

Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Скільки дітей страждають від булінгу?

За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».

У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів - діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі - з 10-11 років - вік входження у підліткову кризу.

Обов'язок шкільного психолога, вчителя - виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

Чому діти стають жертвами булінгу?

Психологи визначають декілька основних причин:

Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок - каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Булінг у цифрах

За дослідженнями UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором'язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група.

44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.

Відеокурс для батьків «Як навчити дитину захищатися»

Сексуальне насильство над дітьми – прихована проблема, тому точну кількість потерпілих установити надзвичайно складно. За оціночними даними Ради Європи, кожна п’ята дитина страждає від різних форм сексуального насильства. Часто засоби масової інформації, висвітлюючи історії про дітей, які зазнали насильства, були викрадені чи навіть убиті, описують злочинців як незнайомців. Однак важливо знати, що це нетипові приклади. У восьми випадках із десяти сексуальне насильство над дітьми скоюють добре знайомі дитині люди (за даними NSPCC). Це можуть бути члени сім’ї, друзі, сусіди. Деякі з них обіймають посади, що передбачають постійний контакт з дітьми, інші мають авторитет і користуються довірою й повагою серед дорослих. У випадку, коли агресор – близький родич, дитина може не розповідати про насильство, допоки не стане дорослою. А може не розповісти ніколи.

2015 року Український фонд «Благополуччя дітей» видав посібник зі сценаріями інтерактивних бесід, за допомогою яких навички безпечної поведінки можна в ігровій формі опановувати дітям з 4 років.

Тепер ми розробили відеокурс для батьків, які виховують дітей 4 – 9 років. Це своєрідне введення для тих дорослих, які хочуть скористатися сценаріями інтерактивних бесід і самостійно вивчати з дітьми правила безпечної поведінки. З уроків батьки дізнаються, що стоїть за кожним правилом. А також що конкретно треба зробити, аби діти зрозуміли ці правила, запам’ятали їх та були готові застосувати в житті.

Увага! Матеріали відеокурсу призначені лише для дорослих. З дітьми не потрібно розмовляти про сексуальне насильство – з ними варто вивчати п’ять правил безпечної поведінки:

• Тут мене не торкайся!
• Твоє тіло належить тільки Тобі!
• Добре зробиш, коли розкажеш про секрети, які Тебе турбують!
• НІ означає НІ!
• Ні – Біжи – Розкажи!

Ми радимо спочатку переглянути всі шість відеоуроків, а потім вивчати правила з дітьми.

Урок 1. Про сексуальне насильство над дітьми.

Урок 2. Як дітям визначити та захистити особисті кордони.

Урок 3. Як дітям берегти та захищати своє тіло.

Урок 4. Як дітям відрізнити та захистити себе від «поганих» секретів.

Урок 5. Як дітям застосувати та захистити своє «Ні!»

Урок 6. Як дітям діяти та кому довіряти, щоб себе захистити.

Спеціально розроблені інтерактивні бесіди для вивчення правил безпеки з дітьми доступні в посібнику «Навчіть дитину захищатися».

Авторка уроків – Олена Нагула, психолог, дитячий психотерапевт, кандидат психологічних наук. Має понад 17 років досвіду психологічної практики з дітьми, є експертом Українського фонду «Благополуччя дітей» щодо попередження насильства над дітьми, співавторка методичних посібників з питань попередження сексуального насильства над дітьми «Навчіть дитину захищатися» та «Формування навичок безпечної поведінки дітей».

Відеокурс створено Українським фондом «Благополуччя дітей» в рамках проекту «Навчання дітей захисту від сексуального насильства» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Методичний посібник «Навчіть дитину захищатися»

Навчіть дитину захищатися: метод. посібник / Автори-упоряд. Цюман Т. П., Нагула О. Л. За заг. ред. Цюман Т. П. - 2015. - 60 с.

Сексуальне насильство над дітьми - прихована проблема, точну кількість потерпілих установити надзвичайно складно. За оціночними даними Ради Європи, кожна п'ята дитина страждає від різних форм сексуального насильства. Часто засоби масової інформації, висвітлюючи історії про дітей, які зазнали насильства, були викрадені чи навіть убиті, описують злочинців як незнайомців. Однак важливо знати, що це нетипові приклади. У 70 - 85% випадків сексуальних зловживань щодо дітей злочинець є знайомою для дитини людиною. У 90% випадків про такі зловживання не повідомляють в поліцію. У випадку, коли агресор - близький родич, дитина може не розповідати про насильство, допоки не стане дорослою. А може не розповісти ніколи. Проте сексуальне насильство над дитиною є серйозним порушенням її прав та може мати довготривалі і руйнівні наслідки на все життя.

Останнім часом зростає кількість випадків сексуального насильства над дітьми, про які стає відомо. Ми почали усвідомлювати, наскільки поширене сексуальне використання і як це травмує дітей, що стають його жертвами. Іноді вони просто не стикалися з іншим ставленням, а тому вважають його нормою. Крім того, діти не можуть самостійно стримати виконавців сексуального злочину. І це ми, дорослі, повинні знати, як слід діяти, коли підозрюємо, що дитину використовують із сексуальною метою, і яким чином попередити сексуальну кривду дитини.

Поширені в сьогоднішній практиці просвітницькі бесіди з дітьми щодо небезпек та ризиків мають несистемний характер та проводяться час до часу, без урахування вікових особливостей дитини, її здатності до запам'ятовування та обробки інформації.

З огляду на окреслені проблеми Український фонд «Благополуччя дітей» пропонує до вашої уваги видання «Навчіть дитину захищатися». Найважливіша в посібнику інформація стосується того, які ситуації та сигнали у поведінці дитини повинні викликати тривогу дорослої людини. Для просвітницької роботи з дітьми 4-6 років автори пропонують сценарії інтерактивних бесід, покликаних навчити дитину п'ятьох правил безпечної поведінки: (1) Тут мене не торкайся! (2) Твоє тіло належить тільки Тобі! (3) Добре зробиш, коли розкажеш про секрети, які Тебе турбують! (4) «НІ» означає «НІ»! (5) «Ні - біжи - розкажи!»

У публікації використано матеріали кампанії «Один із п'яти», яку з червня по листопад 2015 року реалізував Український фонд «Благополуччя дітей» у партнерстві з Радою Європи.

Посібник підготовлено в рамках проекту «Попередження сексуального насильства та сексуальної експлуатації дітей у країнах Центральної та Східної Європи - комплексний підхід», що реалізує Український фонд «Благополуччя дітей» за фінансової підтримки OAK Foundation (Швейцарія).

Завантажити посібник "Навчіть дитину захищатися"

Пов'язані матеріали:

- мультфільм "Кіко та рука"

- книга для дітей "Кіко та рука"

- листівка для батьків "Навчіть дитину правила "Тут мене не торкайся"

- методичний посібник "Формування навичок безпечної поведінки дітей. Частина 1: Вчимо дитину захищатися"

- методичний посібник "Формування навичок безпечної поведінки дітей. Частина 2: Я вмію себе захистити"